Як зустрічають Новий рік люди різних країн.

Кожного місяця в різних кутках Землі люди, за звичаями предків, святкують Новий рік – найбажаніше, любиме й веселе свято. Скільки народів – стільки й звичаїв та традицій, прикмет і повір`їв .

Люди Європи відзначають Новий рік 1 січня. Ця традиція запозичена у стародавніх римлян. Імператор Нум Помпілій переніс початок Нового року з березня місяця на січень. Місцева назва цього місяця походить від імені божества – дволикого Януса. Римляни вважали його покровителем усіх дверей і воріт, які той своїми руками відчиняв і зачиняв. Про це говорить і зовнішність божества: старе обличчя, що символізує минулий рік, спрямоване на тильну сторону, а юне обличчя дивиться тільки вперед.

         На Русі, у стародавні часи, Новий рік зустрічали ранньою весною з квітучою вишнею. Перед святом діжку, у якій росло деревце, заносили до будинку. У теплі в нього розвивалися бруньки й дерево зацвітало.

         Навколо новорічної вишні люди водили хороводи, співали пісень, а коли ставало тепло, деревце висаджували в землю.

         Після того, як київський князь Володимир офіційно прийняв візантійське літочислення, Новий рік перенесли на 1 вересня. А в грудні 1699 року спеціальним указом Петро І переніс святкування Нового року на 1 січня й звелів усі будинки прикрашати гіллям ялинок, а « в знак веселощів поздоровляти один одного з Новим роком».

         Салют із 200 гармат під час військового параду 1 січня сповістив про початок нового літочислення, яким ми користуємося й сьогодні.

                У Франції за наказом короля Карла ІХ 1564 рік почався із січня. У 1793 році Велика французька революція ввела нову еру, Новий рік  якої розпочинався 22 вересня.

         У 1809 році Наполеон скасував це нововведення, і початком року у Франції залишився січень.

         Французький Дід Мороз – Пер Ноель – приходить до дітей у новорічну ніч і залишає подарунки у черевиках.

         Обов’язкова страва на святковому столі у французів – великий пиріг, у якому запечений біб. Той, кому дістанеться біб,одержить титул « бобового короля», і святкової ночі всі виконують його накази.

          В Англії до 1752 року Новий рік відзначався 26 березня, а коли парламент після дуже бурхливих дебатів прийняв рішення відзначати це свято 1 січня, духовенство заявило протест: « Акт парламенту – це не що інше, як крадіжка декількох місяців у Господа Бога»

         У новорічні дні для дітей у театрах розігрують цікаві вистави  на сюжети старовинних англійських казок. Лорд Безлад очолює веселу процесію, у якій беруть участь казкові персонажі: Шалтай-Бовтай, Березневий заєць та інші. Усю новорічну ніч вуличні торговці продають пищавки, свистунці, повітряні кульки,маски, іграшки.

          В Ефіопії Новий рік відзначають у середині вересня. Мешканці збираються на околиці міста або села, запалюють вогнище із сухого хмизу, який вони принесли із собою. Навколо вогнища влаштовуються танці та ігри.

          В Ірані Новий рік святкують 22 березня. За традицією, господар дому дарує своїй родині новий одяг, усі виходять на вулицю, запалюють вогнище, плигають через нього.

         В Індії взагалі для цього свята немає єдиного дня: в одних районах восени відзначають свято вогнів – Дивалі.  На підвіконнях і на дахах ставлять багато світильників і запалюють їх святкової ночі. В інших районах відзначають новорічне свято – Лорі – улітку. У парках і гаях, на галявинах розпалюють великі вогнища, і всі люди, одягнені в білий одяг, танцюють і співають навколо них. Удень влаштовують змагання зі стрільби з лука, запускають повітряних зміїв.

          У деяких районах Індії в день Нового року молоді люди обливають одне одного водою,супроводжуючи це новорічними поздоровленнями й побажаннями.

         В Індії заведено: у день Нового року ніхто не повинен бути злим, ніхто не повинен гніватися. Вважають, що як пройде перший день Нового року, таким буде й увесь рік. Індійці запевняють, що той буде щасливим, хто рано встане, приведе себе до ладу, згадає минулий рік і подумає про плани на майбутнє.

         В’єтнамський Новий рік починається разом зі святом весни – Тет. Замість ялинки прикрашають дерево персика. А ще прикрашають яскравими ліхтариками всі вулиці, і кожній з них замість старої назви дають нову, незвичайну й смішну. В’єтнамці новорічної ночі дарують одне одному гілочку персикового дерева, яка напіврозпустилася. Сім’ї разом із друзями довго сидять біля вогню і розповідають нові казки та цікаві історії.

         В Афганістані Новий рік – Навруз – святкують 21 березня. У цей2 день відкриваються веселі ярмарки, на яких грають музиканти, виступають фокусники.

         У Монголії Новий рік називається « Святом Білого місяця» і збігається зі свято скотарів. Повсій країні влаштовуються змагання в силі, спритності, сміливості. Улюблене частування в цей день – варена баранина та молочні продукти.

         У Лаосі напередодні Нового року весь тиждень відбуваються фестивалі води: мешканці, які страждають від спеки, обливають один одного водою зі шлангів, глечиків та відер.

         У Китаї на Новий рік обов’язково влаштовують « танець дракона». Багато людей несуть на шестах довгий зміїний тулуб із паперу або шовку. Попереду пливе величезна голова дракона, очі якого світяться, з середини голову освітлюють багато вогнів. У руках людей дракон звивається, як живий, але ніхто його не боїться, звучить музика, світяться різнокольорові ліхтарики.

         У Японії напередодні Нового року заведено дарувати листівки із зображенням тварини, під знаком якої наступає Новий рік. Найбільш поширені подарунки в день Нового року—сушена рибка, яку загорнули у яскраву обгортку, чай у нарядній упаковці, віяла. Батьки дарують дітям символ достатку – монетку, покладену у паперовий конвертик. Діда Мороза називають Сьогацу-Сан – Господар Новий рік. Він приносить дітям подарунки. Зустріч Нового року в Японії триває сім днів.

          У Бірмі Новий рік святкують у квітні, а це – найжаркіший місяць. Новорічний звичай – обливати водою один одного. Цей день так і називається – Тиджан – свято води. Вода символізує чистоту, і вважається що вода змиває всі невдачі й неприємності минулого року . святкування Тиджана продовжується 5-6 днів.

         У мешканців Тибету існує цікавий новорічний звичай: господарки печуть багато пиріжків із різним начинням і роздають їх знайомим і незнайомим. Чим більше роздаси – тим багатшим будеш у Новому році.

         У Колумбії Діда Мороза називають Тато Паскуале. Він краще від інших влаштовує феєрверки під час новорічного карнавалу. Головний герой карнавалу – Старий рік – розгулює в натовпі на ходулях і смішить людей.

         На Кубі перед Новим роком мешканці наповнюють глечики водою й рівно о півночі вихлюпують воду з вікон. Вважається що зі старим роком покінчено, і йому бажають світлої, як вода, дороги. Подарунки дітям приносять королі-чарівники, яких називають Балтасар, Гаспар і Мельхіор.

         У країні влаштовують новорічні карнавали з феєрверками, факельними процесіями, піснями й танцями.

         У мексиканців є незвичайний новорічний ритуал. У кімнаті, де зібралися гості, до стелі підвішують заповнений солодощами глечик, що розмальований фігурами чудовиськ та звірів. Гостям по черзі зав’язують очі й дають у руки палку. Той, хто розіб’є глечик, буде щасливий у новому році.

         У Бразилії прихід Нового року відзначається гарматним пострілом. Коли бразильці почують постріл, вони поспішають у цю хвилину поцілувати дорогу людину, щоб увесь рід був щасливим. На передодні нового року на піщаних пляжах Бразилії засвічуються десятки тисяч принесених свічок. Жінки в довгих білих платтях заходять у воду й розкидають пелюстки квітів. На хвилях пливуть маленькі дерев’яні плотики, на яких стоять засвічені свічки й лежать солодощі, фрукти, парфуми, мило, гребінці – подарунки грізній богині моря.

У Гвінеї в день Нового року заведено водити по вулицях слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.

   У Південній Африці деякі племена святкують одночасно Новий рік і День урожаю. Мешканці племені збираються на галявині. Посередині галявини вождь племені танцює обрядовий танець, потім він кидає на землю спілий гарбуз, який розбивається на шматки. Це означає, що почався Новий рік.

         В Італії Новий рік починається 6 січня. Першої хвилини Нового року в усій країні розриваються тисячі хлопавок. Цілу годину під цю канонаду господарі викидають із вікон квартир і будинків у двір або прямо на вулицю старі меблі, посуд, речі. Вважається, що це принесе родині в новому році благополуччя й достаток. Італійського Діда Мороза звуть Баббо  Натале, а добру стару чарівницю, яка прилітає до дітей на чарівній мітлі, -  фея Бефана. Вона відкриває двері маленьким золотим ключиком, заходить до кімнати, де сплять діти, і заповнює подарунками дитячі панчохи, які підвішені до каміна. Неслухняним дітям фея Бефана залишає пучку попелу й вуглинку.

У Швеції в новорічну яскраво освітлені, у будинках горить світло. Шведського Діда Мороза звуть Тоте-Гном, а королеву світла, яка роздає дітям подарунки, - Люсія. Її вибирають діти в кожному місті перед Новим роком.

У Німеччині Діда Мороза називають Санта Клаус. Перед сном діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, які їм на віслюку привезе Санта Клаус, а в черевички кладуть сіно -- частування для ослика. До святкового столу німці подають різні страви, серед них поросятко або зроблена з тіста свиня.

В Україні переддень Нового року називають «щедрий вечір». Діти ходять від  будинку, носять велику солом’яну ляльку, Коляду, поздоровляють господарів і співають пісні – «колядки» й «щедрівки»