1.Встеляйте квітами дороги,

Дзвінкі заспівуйте пісні.

Сьогодні – свято Перемоги,

Найкраще свято на землі.

2.Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву мужності даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени…

Пам'ять серці, пам'ять сивини,

Пам'ять тих, хто не прийшов з війни.

3.Несуть вінки до братської могили.

Несуть весну, любов свою несуть.

Задумався солдат закам’янілий,

Як і тоді, йдучи в далеку путь.

4.Вже весни не вперше травою покрили

Відмітки війни, навіть цятки малі.

Лиш братські могили,лиш братські могили

Болять не стихаючи рідній землі.

5.Розкидані вони у чистім полі,

Десь при дорозі, у розмай-траві.

Могил отих не обминай ніколи.

Поховані у них – для нас живі.

6.Когось не діждались, хто рідний і милий,

У пам'ять обпалену біль заповза.

Воєнні могили, високі могили,

Завжди біля вас материнська сльоза.

7.Ота сльоза ніколи не зітреться,

Що в правді нашій і чужій вині…

Лишила Батьківщина біля серця

Своїх синів,загиблих на війні.

8.Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сили.

Сьогодні треба поклонитись низько

Усім, усім, хто не прийшов з війни.

9.Життя торжествує в новім поколінні,

Та болі минулі – довіку нетлінні,

З граніту волає грізно і люто:

« Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

10.Вічний вогонь палає

Дзвонить у далі століть

Вічний вогонь закликає:

«Щастя живих бережіть!»

Вічний вогонь клекоче:

« Люди! Не треба війни,

Щоб не вмирали дочки,

Сестри, брати і сини».

Вічний вогонь палає,

Тужать берізки над ним.

Вічний вогонь вимагає:

Миру і щастя живим.